Емоції. Почуття. Здоровий розум, тіло й душа… Ми зазвичай не говоримо про ці “речі” на роботі. В ім’я всього святого, ми ж тут заробляємо гроші! Нам нема коли на всі ці “переживання”, чи не так?
Та не зовсім. Наше емоційне здоров’я — цінність саме по собі. Але раз ми говоримо про бізнес, дозвольте навести одну цифру.
Згідно з дослідженням Deloitte, загальні витрати на психічне здоров’я для роботодавців становлять £1 035 на одного працівника.
Ви зрозуміли? Роботодавці могли б заощадити понад £1000 на одного працівника, якби компанії приділяли більше уваги ментальному здоров’ю. (Це статистика по Великій Британії, але я впевнена, що в багатьох країнах ситуація схожа.)
Якщо ми хочемо, щоб наш бізнес процвітав, ми повинні почати ставитися до ментального здоров’я в компаніях серйозно.
У цьому дусі команда Chanty підготувала для вас унікальний матеріал.
Юрій Кравченко
Ми поспілкувалися з Юрієм Кравченком — провідним бізнес- та організаційним консультантом — про «5 психологічних загроз для бізнесу».
Як оцінити проблеми психічного та емоційного здоров’я в організаціях? Що потрібно робити, аби зберегти компанії здоровими?
Із задоволенням ділимося з тобою цінними інсайтами.
5 психологічних загроз для бізнесу (і як з ними впоратися)
Концепція, про яку йтиметься далі, була розроблена Юрієм. Він не вважає її вичерпною. Проте вона достатньо добре структурована, щоб дати глибоке розуміння психічного та емоційного здоров’я в компаніях.
Я переказуватиму цю концепцію так, як її пояснює автор. Кожна «психологічна загроза» асоціюється з певним персонажем із біблійної Книги Одкровення. Ці метафори можуть допомогти краще зрозуміти загрози для ментального й емоційного стану. Я також додала поради експерта, як усунути потенційні небезпеки, і кілька ідей, де можна дізнатися більше.
Чесно кажучи, я дещо адаптувала концепцію, щоб її було легше сприймати. Але я максимально зберегла ключові ідеї. Тож, сподіваюся, після прочитання цієї статті ви знатимете, як зробити свою компанію здоровішою та щасливішою.
Отже, п’ять загроз:
1. Фальшива праведність
Ось приклад
Я працювала в компанії, де фізична присутність вважалася найціннішим активом. Щоранку бос заходив в офіс open space, окидав усіх поглядом, задоволено посміхався — і йшов до свого кабінету. Водночас компанія зовсім не процвітала. KPI прикрашали. Люди старалися, аби їх бачили на роботі, але насправді досягнень було небагато. Ззовні все здавалося ідеальним.
Саме тому в богословському контексті ця загроза пов’язана з вершником на білому коні. Колір білий символізує чистоту — або, як у нашому випадку, хибну чистоту.
Опис загрози
Мабуть, ви вже вловили суть першої загрози. «Фальшива праведність» — це коли ми здаємося добрими й справедливими, хоча насправді все може бути зовсім інакше. У кожної ситуації є зворотний бік. І кожен із нас має тінь, коли потрапляє на світло. Та часто ми боїмося цієї тіні.
Добре пояснювати цю загрозу через поняття абсентеїзму й презентеїзму. Абсентеїзм — це регулярна відсутність на роботі. Це погано, правда ж? Більшість керівників хочуть бачити співробітників в офісі. Але чи справді це дає результат? Наш експерт Юрій спростовує популярну думку:
Те, що ми загнали працівників в офіс або зробили їх слухняними, зовсім не означає, що вони справді присутні на роботі серцем і розумом.
Далі він говорить про презентеїзм — ситуацію, коли працівники хочуть здаватися активними:
Низький абсентеїзм: «Усі в офісі. Усе чудово» — це може приховувати високий рівень презентеїзму. Люди фізично присутні на роботі, але емоційно та енергетично — відсутні, і не залучені до бізнес-процесів.
Антидотом до презентеїзму може стати модель «серце-розум-руки», розроблена Носсратом Пезешкіаном — відомим німецьким психологом і засновником позитивної психотерапії. Ми повинні бути присутніми на роботі не лише розумом, а й серцем та руками. Тоді ми справді працюємо.
Що робити?
Для кожної команди корисно виявити свою власну «фальшиву праведність». Чи є у вас якісь показники, процеси або переконання, які здаються бездоганними, але насправді мають шкідливий ефект? Чи присутній у вас презентеїзм? Керівники можуть піднімати ці питання на зустрічах із HR. Йдеться про відкриту комунікацію і чесність, поєднану з повагою.
Де дізнатися більше?
Юрій радить книгу Отто Кернберґа “Ideology, Conflict, and Leadership in Groups and Organizations”. Деякі підприємці можуть упізнати себе в описаних прикладах, хоча це не легке читво на ніч. Ще дві корисні книжки — “Alpha Male Syndrome” Кейт Людеман і “The Leader on the Couch” Манфреда Кетса де Вріса.
2. Братоубивча війна
Ось приклад
Європейська компанія створює продукти для техгіганта з Кремнієвої долини. Бізнес у меншої компанії йде вгору, і її власник разом із продакт-менеджером летить до Каліфорнії для обговорення подальшої співпраці. У Кремнієвій долині тепло зустрічають саме продакт-менеджера — людину, з якою техгігант постійно взаємодіє. А от власника, якого там майже не знають, ігнорують. Йому це боляче. Повернувшись у Європу, він починає публічно цькувати продакт-менеджера. І от тоді починається братоубивча війна…
Цей кейс, яким зі мною поділився Юрій, ілюструє другу загрозу. А оскільки мова про війну (серйозний конфлікт) у компанії, то в богословському контексті вершник сидить на червоному коні.
Чи траплялося вам бути свідками братоубивчої війни в організації? Упевнена, кожен із нас це бачив…
Опис загрози
Простіше кажучи, коли починається братоубивча війна, ресурси компанії витрачаються не туди. Люди приходять на роботу з енергією та силами — але спрямовують їх на цькування колег і створення токсичної атмосфери, а не на роботу. Ніхто не думає про емоційне здоров’я. Люди «програють свої життєві сценарії», запускають безглузді конфлікти, знецінюють зусилля одне одного тощо.
Пояснюючи цю загрозу, Юрій використовує термін «психодинаміка». Він означає «психічні та емоційні сили, які сформувалися раніше й впливають на нашу теперішню поведінку». Тобто енергія, яка могла би йти на розвиток і майбутнє, спрямовується в минуле. Люди постійно озираються назад, замість того щоб дивитися вперед.
Цю загрозу добре ілюструє GIF з реслінгом. Адже реслінг — це вистава, псевдобійка. Братоубивча війна хоч і є деструктивною, але часом сприймається як гра — і саме в цьому її небезпека. Ось як це пояснює Юрій:
Коли у компанії починається братоубивча війна, створюється ілюзія, ніби нам не нудно, життя вирує, ми чимось зайняті. Але енергія витрачається не на досягнення цілей і не на створення продуктів. Вона спрямована в минуле, а не в майбутнє.
«Найнебезпечніший мобінг, — додає він, — це той, що виправданий владою лідера», як у прикладі, описаному вище.
Що робити?
Як уже згадувалося, топменеджери та HR-фахівці зазвичай можуть самостійно впоратися з першою загрозою. Але починаючи з другої, буде здоровіше звертатися по допомогу до зовнішніх експертів. Якщо у компанії відбувається «братоубивча війна», допомога має надходити ззовні. Бо ті, хто працює всередині, рідко здатні зберігати спокій і неупередженість. Організація може запросити зовнішнього бізнес-коуча. Попри те, що він чи вона не має прямого впливу, коуч може стати дзеркалом для команди. Це допоможе побачити корінь проблеми й вирішити конфлікт.
Де дізнатися більше?
Деякі роботи Вілфреда Байона та його послідовників можуть пролити світло на те, як побудувати емоційно інтелігентну команду. Цей британський психоаналітик багато писав про групові процеси та динаміку, зокрема відкрив базові установки груп: залежність, боротьба-втеча, парування.
3. Дисбаланс, виснаження та вигорання
Ось приклад
Кілька років тому я працювала в одній з найкращих редакцій країни. У моєї колеги явно було професійне вигорання, але ніхто не звертав уваги на ментальне здоров’я. Вона була журналісткою, яка спеціалізувалася на медичній тематиці — писала важкі матеріали про дітей, які потребували термінового лікування. Вона навіть боролася з владою, аби змінити закони й допомогти цим дітям вижити. Я пам’ятаю, як вона приходила в офіс абсолютно знесилена. Згодом вона взяла майже двомісячну відпустку. На щастя, їй це допомогло — і вона повернулася до роботи.
У богословському контексті третій вершник тримає в руці не зброю, а знаряддя — терези, які в нашому випадку символізують баланс у житті.
Опис загрози
Ця загроза виникає, коли енергія витрачається не туди. Її складно описати одним словом — це радше тріада: дисбаланс, виснаження й вигорання. Коли фізичні та емоційні сили на межі, а про ментальне здоров’я не дбають, люди втрачають сенс у тому, що вони роблять. Команди виснажені.
Поняття вигорання активно досліджується ще з 1970-х. Науковий підхід, запропонований Крістіною Маслач і Сьюзен Джексон, окреслив чотири стадії вигорання. Спершу — просто втома. Далі — втрата не лише енергії, а й радості та задоволення. На третій стадії робота втрачає сенс і цінність. А на четвертій відбувається зрив — саме тоді людина починає втрачати емоційне здоров’я.
Очевидно, що рішенням може бути «баланс між роботою та особистим життям». Водночас наш експерт пропонує інше бачення:
Сам термін «баланс робота-життя» може бути хибним. Я не підтримую його, бо він натякає, що «робота» — це не «життя». Бути здоровим — означає жити повноцінно не лише після роботи, а й під час неї. Тому я б говорив радше про «життєвий баланс», а не баланс між роботою та життям.
Щоб виявити цю загрозу, HR-фахівці можуть оцінити емоційний капітал працівників. Чи мають вони ресурс, щоб впоратися зі складними ситуаціями? Якщо людина вигорає після першої ж кризи — загроза вже дуже близько.
Що робити?
Для подолання другої загрози ми могли запросити бізнес-коуча, який знається на групових процесах. Але у випадку з третьою загрозою цього недостатньо. Тут компаніям потрібні експерти з глибоким розумінням людської природи та особистісної психології. Тож варто звертатися до лайф-коучів або корпоративних терапевтів, які зосереджуються на ментальному та емоційному здоров’ї. Також компанії можуть проводити регулярні перевірки стану здоров’я, адже вигорання неминуче впливає й на тіло.
Що почитати?
Австрійський психотерапевт Альфред Ленґле та його колеги, які працюють у сфері екзистенційної терапії, пропонують глибоке розуміння того, як впоратися з вигоранням. Книга Living Your Own Life (Сільвія Ленґле) доступна англійською й може допомогти. А ще є особливий подарунок від команди Chanty — збірка «Від виснаженого фаундера до успішного підприємця», яка містить найкращі поради, тактики й інсайти від підприємців і топменеджерів про те, як уникнути вигорання.
4. Прихований щоденний стрес
Ось приклад
Це буде серйозно і тривожно. Кілька років тому одна з моїх колег фактично померла на роботі. Серцевий напад — як кажуть лікарі — ймовірно стався через надмірне хвилювання. Вона була сценаристкою дуже успішного телепроєкту. Незважаючи на напружену роботу, завжди була повна енергії, і ніхто не очікував трагедії.
Ця жахлива історія ілюструє четверту загрозу. Вершник у цьому випадку — «блідий», без зброї чи знаряддя. У нашому контексті це означає, що ми можемо й не підозрювати, наскільки він небезпечний.
Опис загрози
Ця загроза схожа на попередню, але Юрій чітко їх розрізняє. Потенційну небезпеку цього «вершника» важко помітити. Деякі люди, що страждають від хронічного стресу, просто терпіти його і вважають, що так має бути на роботі.
Ось як це пояснює Юрій:
Деякі люди не реагують на стрес вигоранням. Вони звикають до постійного, невеликого тиску, що накопичується з часом. Вони говорять про «труднощі» або навіть «виклики». Це може призвести до раптового переходу у вигорання, якого, звісно, потрібно уникати.
Юрій додає, що сучасна імунологія вважає стрес нашим головним ворогом. Повсякденні хронічні переживання — найшкідливіші і токсичні, вони можуть викликати онкологічні або аутоімунні захворювання, а також спровокувати інфаркт.
Для діагностики загрози HR-фахівці можуть оцінити рівень стресу, визначаючи мікро- і макростресори та їхній вплив. Виявиться, що деякі, здавалося б, дрібні виклики, наприклад щоденні наради, викликають більше стресу, ніж сама робота.
Що робити?
Рекомендації схожі на ті, що були для третьої загрози. Коучі та терапевти можуть працювати індивідуально з працівниками компанії, включно з топменеджерами. Головні цілі — знайти життєвий баланс, виявити стресори та конструктивно з ними працювати. Медичні обстеження також можуть показати справжній рівень нашого стресу, адже ми часто самі себе обманюємо, думаючи: «все гаразд». Лише коли лікар скаже, що імунна система в порядку, можна бути впевненим, що хронічний стрес не завдає великої шкоди.
Де дізнатися більше?
Носсрат Пезешкіан — світовий психолог і автор, згаданий раніше — дає глибокі поради про те, як справлятися з повсякденним стресом і його наслідками. Його книга Positive Psychosomatics та інші роботи будуть корисними для тих, хто цікавиться психосоматикою і відновленням життєвого балансу.
5. Патологічна організаційна система
Ось приклад
Нещодавно моя близька подруга влаштувалася до поважного вищого навчального закладу. До речі, він досить популярний — багато хто прагне потрапити туди на роботу чи навчання. Але щоразу, коли вона заходила у цю «карусель» дверей, їй ставало зле. Як тільки виходила з офісу — видихала з полегшенням. Безліч закритих зустрічей, колеги, які перешіптуються, і численні подвійні стандарти доводили її до сказу. На щастя, вона звільнилася за місяць-два. Як згодом виявилося, заклад був надзвичайно корумпований.
Богословська метафора цієї загрози справді моторошна — це істота з багатьма головами і рогами. Жах!
Опис загрози
«Це, власне, потворна система», — пояснює Юрій. Дуже часто, коли ми стикаємося з цією загрозою, вже надто пізно щось виправляти — компанія тримається на волосині. Потрібно багато оновлювати, починаючи з організаційної структури.
Ось думка експерта про те, як розпізнати загрозу:
Треба звертати увагу на людей, які приходять і йдуть із компанії. Якщо людина зазвичай почувається добре, але на роботі їй погано і токсично, це може бути ознакою, що система хвороблива.
Щоб оцінити загрозу, варто придивитися, як люди почуваються у перший місяць-два роботи. Зазвичай протягом півроку стає зрозуміло, чи є система в серйозній кризі.
У патологічній системі відбувається багато руйнівних процесів. Одним із них може бути газлайтинг — коли працівники або навіть керівники намагаються переконати колегу, що він чи вона втрачає розум.
Комунікаційні проблеми на роботі?
"50 вірних способів покращити вашу
командну комунікацію"
Що робити?
Як уже зазначалося, з останньою загрозою складно боротися самотужки. Але якщо ви готові до виклику, допомога експертів буде критично важливою. Саме тут у гру вступають консультанти з організаційного дизайну. Вони виявляють дисфункціональні аспекти робочих процесів, узгоджують їх із бізнес-цілями та розробляють плани впровадження змін. Будьте готові до тривалої та кропіткої роботи.
Де дізнатися більше?
Корисно ознайомитися з ідеями холакратії та соціократії, а також із матеріалами експертів про те, як сучасні організації змінюють свої структури.
Підсумок
Отже, ми розглянули 5 психологічних загроз для бізнесу:
- 🕊️ Фальшива праведність
«Проблем? У нас жодних. Все ідеально.»
🔍 Чи ми заперечуємо або ігноруємо реальні виклики?
🕳️ Чи перевірили ми «сліпі зони» (наприклад, присутність без продуктивності — презентеїзм)?
🤝 Чи обговорювали HR і топменеджери приховані напруження?
✅ Рішення: Виявити приховані проблеми разом із лідерами та HR
📚 Для читання: Отто Кернберг — Ideology, Conflict, and Leadership in Groups and Organizations
- ⚔️ Братоубивча війна
«Дамо прочухана хлопцю в сусідній кабінці.»
🧨 Чи існують нерозв’язані конфлікти або внутрішні розбірки?
⏪ Чи застрягли ми у минулому замість руху вперед?
✅ Рішення:
🧑💼 Рано припинити сварки (HR + керівники команд)
🧘♂️ Вирішувати глибші конфлікти з допомогою зовнішніх фахівців (коуч, медіатор)
📚 Для читання: Вілфред Байон та його послідовники
- 🔋 Вигорання та виснаження
«Я у пастці… який сенс?»
🛑 Чи виснажені фізично та емоційно члени команди?
🕯️ Чи ігноруємо явні ознаки вигорання?
✅ Рішення:
🧘 Заохочувати догляд за собою
🗣️ Пропонувати коучинг або терапію
🩺 Сприяти повним медичним оглядам
📚 Для читання: Альфред Ленґле та екзистенційна терапія
- ☕ Хронічний щоденний стрес
«Я втомлений уже місяцями… нічого страшного.»
💤 Чи ігноруємо прихований, постійний стрес?
🧃 Чи маскуємо втому кавою і звичками?
✅ Рішення:
🚨 Раннє виявлення небезпеки
🧘♀️ Підтримка відпочинку та відновлення
👩⚕️ Залучення коучів, терапевтів або навіть імунологів
📚 Для читання: Носсрат Пезешкіан — Positive Psychosomatics
- 🧱 Патологічна організаційна система
«Я почуваюсь божевільним на роботі — і це не я.»
🧩 Чи сама система шкодить ментальному здоров’ю?
📉 Чи рішення неясні, несправедливі або хаотичні?
✅ Рішення: Редизайн за допомогою експертів
📚 Для читання: Моделі холакратії та соціократії
Чи існує взагалі здоров’я в організаціях?
Після того, як я почула про всі ці загрози, сама трохи розстроїлася. Тож я запитала Юрія, чи можливо взагалі говорити про емоційне та ментальне здоров’я в компаніях. Ось що він сказав:
Здоров’я — це не просто відсутність хвороби, це постійно змінний стан. Тож динамічне благополуччя можливе — це прагнення до добробуту, де важливі цінності й результати.
Розмова з Юрієм у Skype
Іншими словами, чим більш нездорова компанія, тим менше її працівники відчувають себе живими. У такому випадку люди не живуть повноцінно навіть після роботи — вони втомлені та розгублені. Якщо ж компанія здорова, люди живуть не лише у вихідні, а й на роботі.
Ось і все! Сподіваюся, вам сподобалася наша розповідь про психологічні загрози для бізнесу. Не соромтеся залишати відгуки, коментарі та запитання нижче.
І якщо вам коли-небудь знадобиться класний застосунок для командного чату, Chanty завжди під рукою! Підписуйтеся та насолоджуйтеся нашим розумним і зручним альтернативним застосунком Slack.
