Пам’ятаєш, як у школі ми працювали над груповими проєктами? Ідея полягала в тому, щоб діяти як команда і ділитися ідеями. Саме тоді ми вперше стикнулися зі зривом комунікації. Не все було почуто, не все враховано. Було непросто висловити свої думки, якщо ти не був тією єдиною людиною, яка говорила в групі.
Весело, правда? 😁
Те саме відбувається і сьогодні, коли ми вже дорослі та працюємо над більш серйозними проєктами. Ефективна комунікація має вирішальне значення під час роботи в компанії.
Багато хто скаже, що однією з головних причин невдач у бізнесі є погане ухвалення рішень. І хоча це справді може коштувати компанії мільйони доларів, зрив комунікації — не менш серйозна загроза.
Оскільки дедалі більше команд працює віддалено або в різних часових поясах, компанії змушені креативити, аби всі залишались на одній хвилі. Тож сказати, що комунікація на робочому місці важлива — це зовсім не сказати.
Фраза «Це й так зрозуміло» взагалі не повинна існувати у бізнесі, бо якщо щось важливе — це слід ОЗВУЧУВАТИ. У цьому стрімкому цифровому світі чітке розуміння своїх цілей і завдань може стати вирішальним для успіху бізнесу. Якщо комунікації бракує — продуктивність падає, цілі втрачають узгодженість, а цінні можливості вислизають. Але якщо тримати канали зв’язку відкритими й стабільними, всі залишаються поінформованими, і команди можуть ефективно працювати разом задля спільної мети. Для будь-якої компанії вкрай важливо ставити комунікацію в пріоритет, якщо вона прагне зростати й уникати дорогих непорозумінь.
Що таке зрив комунікації?
Зрив комунікації — це відсутність комунікації, неможливість обміну інформацією між двома або більше людьми.
Якісна комунікація позитивно впливає на результати бізнесу, підвищує продуктивність і сприяє збереженню персоналу. Зрив комунікації відчувається на всіх рівнях і у всіх відділах організації — від керівництва до співробітників. Саме тому комунікація повинна завжди бути в пріоритеті. Якщо виникають проблеми, залучатися до їх вирішення має кожен.
Приклади зриву комунікації
Розгляньмо базову ситуацію:
Джекі та Клер працюють над спільним проєктом. Вони мають виконати певне завдання, щоб завершити роботу, але кожна з них думає, що цим займеться інша. У результаті — зірваний дедлайн і звинувачення одна одної, хто що мав зробити.
Усього цього можна було уникнути, якби вони обговорили все відкрито. Проблема полягала не в нестачі ресурсів, а саме в зриві комунікації. І це лише один приклад того, як все може піти шкереберть.
Інші можливі причини зриву комунікації з прикладами:
- Покладання на припущення — як у наведеному вище прикладі: нерозуміння, хто має що зробити, веде до плутанини. Якщо співробітники починають щось припускати — це ознака слабкої управлінської комунікації згори.
- Невірне тлумачення — Під час особистих зустрічей легше отримати ясність. Завжди можна поставити уточнювальні запитання. Проте з письмовою комунікацією, яка переважає сьогодні, така можливість втрачається.
- Припущення, що всі розуміють корпоративний жаргон — це трапляється особливо часто, коли до команди приєднуються нові люди. Співробітники продовжують користуватися своїми «внутрішніми» термінами, а новачки не завжди наважуються запитати, що саме мається на увазі. Через це втрачається розуміння — і вони просто перестають слухати.
- Одностороння комунікація — Звісно, певний рівень ієрархії є необхідним, але співпраця між менеджерами та працівниками має зберігатися. Якщо стосунки починають нагадувати диктатора й підлеглого — це вже сигнал про необхідність змін.
- Постійний негативний зворотний зв’язок — Іноді критика — це нормально і навіть корисно. Вона допомагає нам стати кращими. Проблема виникає, коли критика стає постійною, а похвала — рідкістю. Постійна негативна оцінка знижує мотивацію: люди починають відчувати себе недооціненими. І рано чи пізно знайдеться інша компанія, яка зуміє їх підтримати та визнати їхні зусилля.
- Культурні відмінності — Працюючи з міжнародними клієнтами чи колегами з-за кордону, ми стикаємося з різноманіттям культур. Це корисно, коли люди з різним бекграундом співпрацюють. Проте керівники часто несвідомо надають перевагу тим, хто має схожу культуру. В результаті виникають труднощі в комунікації між усіма учасниками процесу.
Причин зриву комунікації може бути набагато більше, але більшість із них легко вирішити — варто лише визнати проблему. Щоб подолати труднощі в комунікації, потрібно… комунікувати. І це критично важливо, якщо ви прагнете знайти рішення в межах організації.
Тож що робити далі?
6 стратегій, щоб уникнути зриву комунікації
Тепер, коли ми вже визначили корені проблем, час перейти до рішень.
- Створіть безпечний простір для обміну ідеями. Нам буває незручно ділитися думками або озвучувати занепокоєння перед іншими. Коли я виступаю публічно, здається, ніби мене «викликають на килим». Тож я би запропонувала дозволити всім залишати анонімний зворотний зв’язок або чітко наголосити, що за висловлення ідей не буде жодних негативних наслідків.
- Запровадьте політику відкритих дверей — як я вже казала, не всі з нас хочуть говорити публічно, тож просто тримайте двері відкритими. Або, в сучасних реаліях, — чат. Але будьте обережні. Це може призвести до постійних відволікань упродовж дня. Багато хто почне надмірно покладатися на вас для отримання відповідей будь-коли. Я б радила визначити певні години, коли співробітники можуть звертатися з питаннями, а в інший час зосередитися на своїй роботі.
- До речі, про відкриті двері — слухайте. Відкривати треба не лише двері, а й вуха, адже комунікація має бути двосторонньою. Крім того, ми маємо практикувати емпатію, намагатися зрозуміти інших, замість того щоб одразу засуджувати, і заохочувати колег до висловлювань. Коли ми хвалимо й підтримуємо людей, вони починають почуватися потрібними й цінними — і, найімовірніше, вкладатимуть більше зусиль у свою роботу. Щоденні стендапи або розмови тет-а-тет мають стати загальною практикою, де кожен отримає можливість висловитися.
- Інвестуйте в правильні програмні інструменти — правильні інструменти здатні покращити комунікацію. Фізична відстань лише поглиблює існуючі проблеми в спілкуванні. Покладатися лише на письмову комунікацію — ще те випробування. Легко неправильно зрозуміти повідомлення без міміки та мови тіла. Тож додайте пару емодзі, а ще краще — іноді вмикайте камеру. Звісно, для цього потрібні відповідні засоби. У цьому сенсі Chanty — чудове рішення. Це і платформа для обміну знаннями, і централізоване місце для всієї важливої інформації. Шукайте завдання, переглядайте цілі, спілкуйтеся з колегами — усе в одному застосунку.
- Визначте чітку ієрархію — кожен має знати, до кого звертатися і кому звітувати. Призначте одну відповідальну особу за завдання, яка контролюватиме увесь процес і потік інформації. І, звичайно ж, повідомте про це всю команду.
- Використовуйте тімбілдинг. Коли люди знайомляться особисто, професійна взаємодія стає легшою. Тімбілдинг — це чудовий спосіб «розтопити лід». І це зовсім не обов’язково має бути виїзд на вихідні. Це може бути весела гра під час або після робочого дня (звісно, з дотриманням усіх заходів безпеки). Навіть звичайна дзвінка з напоями в п’ятницю може творити дива.
Чому відбувається зрив комунікації?
Боюся, зриву комунікації не уникнути — з ним рано чи пізно стикається кожен у своїй кар’єрі. Але замість того щоб зосереджуватися на негативі, варто прагнути до кращого та будувати здорові стосунки з людьми навколо. Розуміння того, чому виникає зрив комунікації, допоможе нам визначити його типи та запобігти подібним ситуаціям у майбутньому.
Побудова міцних взаємин вимагає часу та зусиль, але це того варте. Ефективна групова комунікація із колегами сприяє тому, що кожен почувається впевнено та комфортно на роботі. Такий підхід не лише запобігає зривам комунікації, а й формує культуру довіри та взаємної поваги. Сподіваюся, ці поради допоможуть нам знайти шлях до здоровіших і продуктивніших взаємин.
Якщо ми будемо впроваджувати перевірені практики для покращення внутрішньої комунікації, то зможемо досягати успіху в роботі та кар’єрі. Усвідомлення причин зриву комунікації — таких як непорозуміння, нечіткі повідомлення чи відсутність зворотного зв’язку — є першим кроком до змін. Тож не соромся написати мені, як у тебе справи. Чи траплялися у тебе випадки зриву комунікації або емоційного вигорання? І як ти з цим упорався?
Add comment