Кіберпростір за останні десятиліття зазнав революційних змін, і сьогодні більше людей користуються інтернет-сервісами та мобільними пристроями, ніж будь-коли раніше. Однак разом із усіма перевагами кіберпростору та благами, які надає онлайн-світ, існують і його недоліки. Кожна інновація несе із собою нові виклики, і кібербулінг — одна з темних сторін нашої надмірно підключеної епохи. Ця альтернативна форма комунікації також надала змогу агресорам переслідувати людей за допомогою методів кібербулінгу — форми цькування в онлайні.
Кібербулінг дав змогу переслідувачам обирати жертв у цифровому середовищі, іноді навіть повністю анонімно, що посилює відчуття загрози. Явище кібербулінгу має кілька формулювань і назв, серед яких:
- Кібербулінг
- Булінг через електронну пошту
- Електронне цькування
- Мобільний булінг
- СМС-булінг
- Цькування в соцмережах
Булінг зазвичай асоціюється з підлітками та школою, і нам рідко спадає на думку, що він широко розповсюджений і в професійному середовищі. Утім, в останні роки це стало настільки помітною проблемою, що багато компаній включили її до своїх правил і політик працевлаштування; вони співпрацюють з працівниками та стейкхолдерами, щоб зменшити ризики та кількість випадків кібербулінгу на робочому місці.
Оскільки кібербулінг на роботі — відносно нова сфера досліджень, наразі бракує масштабних досліджень і чітких даних з цієї теми.
Однак уже існує достатньо доказів того, що кібербулінг негативно впливає на продуктивність працівників у довгостроковій перспективі. Чимало компаній включили політику протидії кібербулінгу до програми ознайомлення нових співробітників, щоб уникнути небажаних інцидентів у колективі.
Пандемія, яка змусила багатьох працівників перейти на дистанційну роботу, лише посилила загрозу кібербулінгу.
Кібербулінг у робочому середовищі можна визначити як систематичну поведінку, що ображає, залякує, підриває або негативно впливає на професійну діяльність жертви протягом тривалого часу. Якщо проти людини відбуваються регулярні негативні дії в цифровому просторі, це підпадає під визначення кібербулінгу.
Ключові ознаки кібербулінгу на роботі
Кібербулінг у робочому середовищі зазвичай залишається непоміченим, але його наслідки можуть бути вкрай руйнівними — як для окремих працівників, так і для всієї організації. Дуже важливо вчасно помічати сигнали тривоги, щоб запобігти подальшій шкоді. Існує низка поведінкових ознак, які можуть свідчити про те, що працівник став жертвою кібербулінгу, і ці сигнали не можна ігнорувати.
Одним з перших тривожних дзвіночків є підвищена відсутність на роботі. Жертви кібербулінгу часто починають уникати робочого місця. Це може бути пов’язано з тривожністю, стресом або спробою дистанціюватися від токсичного середовища, в якому вони не почуваються в безпеці або не мають можливості висловитися.
Разом із прогулами часто спостерігається й зниження продуктивності: працівник, який раніше стабільно демонстрував високі результати, раптом перестає встигати в терміни, частіше припускається помилок або втрачає ініціативу. Наслідки цькування можуть призводити до втрати концентрації, що негативно впливає на загальну результативність.
Ще одна важлива ознака — емоційні зміни. Жертви кібербулінгу можуть ставати дратівливими, тривожними або фрустрованими. Інколи вони, навпаки, стають замкненими, байдужими до колег і менше спілкуються. Якщо ви помічаєте подібні емоційні прояви, варто дослідити можливі причини такої поведінки.
Соціальне відсторонення — ще один поширений сигнал. Якщо працівник, який раніше охоче брав участь у командних заходах, починає уникати зустрічей або зібрань, це може свідчити про серйозну внутрішню проблему. Страх бути знову атакованим може змусити людину повністю уникати таких ситуацій.
Також може бути помітне зниження залученості. Жертви кібербулінгу поступово уникають спілкування або дистанціюються від спільних проєктів. Їхнє небажання брати участь у колективній роботі порушує згуртованість команди та впливає на моральний клімат, що в результаті шкодить всьому відділу або організації.
І нарешті, один з найсерйозніших наслідків тривалого кібербулінгу — втрата впевненості в собі та зниження самооцінки. Людина, яка зазнає систематичного онлайн-пресингу, поступово втрачає віру в себе та свої здібності, відчуває безпорадність. Це руйнування впевненості має дуже негативний вплив як на професійну діяльність, так і на загальний стан людини, що ще більше віддаляє її від колективу.
Знання цих ознак дає змогу роботодавцям і HR-фахівцям вчасно реагувати та запобігати подальшим негативним наслідкам кібербулінгу. Ідеться про те, щоб розпізнати сигнали й надати відповідну підтримку — не лише задля захисту постраждалого працівника, а й для збереження здорової та підтримувальної атмосфери в команді.
Види кібербулінгу
Ось кілька способів, якими кібербулінг проявляється на робочому місці:
Через електронну пошту: Такий тип кібербулінгу існує вже давно, і іноді навіть сама жертва не усвідомлює, що стала об’єктом цькування через специфіку самого листа. Але якщо в електронному листі містяться погрози щодо звільнення або працівнику доручають завдання, що не мають стосунку до його посадових обов’язків, — це вже форма булінгу.
Якщо весь колектив отримує копію листа, у якому детально описано вашу помилку, або якщо незначну помилку навмисно перебільшують, щоб зіпсувати вашу репутацію й стосунки з іншими співробітниками — це теж булінг. Зверхній чи засуджувальний тон, принизливі висловлювання або завалювання вхідної пошти надмірною кількістю завдань — усе це приклади цькування через електронну пошту.
Якщо працівника навмисне виключають з листування між колегами, надають йому неправдиву інформацію про події чи не залучають до командної роботи, у якій беруть участь усі інші, це також може свідчити про кібербулінг.
Через соціальні мережі: Газлайтинг на роботі проявляється, коли хтось публікує принизливі повідомлення в соцмережах, що шкодять репутації жертви. Цькування в соцмережах може відбуватися через зневажливі коментарі про когось, його роботу чи проєкт, над яким він працює. Це може бути навіть просте виключення людини з обговорення, мета якого — принизити її.
Іноді булери використовують хештеги, щоб публічно зганьбити когось. Наприклад, одна з моїх колег, яка була популярною Instagram-інфлюенсеркою, з’ясувала найкращий час для публікацій, аби досягти максимальної залученості. Але цькувальники дізналися про це та почали закидати її дописи вульгарними коментарями.
У результаті вона була змушена видалити свій профіль, який мав велику кількість підписників, через страх втратити роботу й репутацію назавжди. Компанії можуть використовувати найкращий час для публікацій в Instagram, щоб інформувати людей про кібербулінг і його наслідки — це допоможе усвідомити власні помилки, зроблені навмисно чи ні.
На Facebook доступні різні функції груп, які можна налаштувати при створенні, зокрема встановити базові правила. Наприклад, функція “Без мови ворожнечі чи булінгу” забезпечує безпечне середовище для всіх.
Через текстові повідомлення: Булери часто використовують мобільні номери для переслідування або цькування працівників. Багато хто ділиться своїм номером телефону з колегами, і це лише полегшує зловмисникам завдання.
Більшість застосунків масових SMS-розсилок створені для маркетингових цілей або рекламних кампаній. Але в сучасному світі навіть корисні інструменти часто знаходять шляхи до зловживань. Наприклад, такі застосунки, як Smartlook, можуть надавати аналітику мобільних застосунків, що є корисним. Проте SMS-повідомлення зазвичай не підлягають відстеженню, зокрема через велику кількість застосунків, розроблених для анонімного обміну повідомленнями.
Це надає булерам бажану анонімність і водночас викликає сильний стрес у жертви. Повідомлення майже неможливо відстежити й прив’язати до конкретного відправника. Один з можливих варіантів вирішення — звернутися до агентств, які займаються масовими SMS-розсилками у вашій спільноті, й поінформувати їх про відповідні етичні та юридичні стандарти, щоб уникнути подібних випадків.
Існують й інші способи, якими кібербулінг проявляється на робочому місці:
Розголошення особистої інформації: Якщо працівник ділиться секретами іншого колеги з ширшою аудиторією — через електронну пошту, соціальні мережі, особисті знайомства чи текстові повідомлення — це є проявом цькування. Причому не має значення, чи стосується ця інформація роботи.
Армія тролів: Ми всі знайомі з явищем інтернет-тролінгу. На жаль, це явище не оминає й робочі колективи. Іноді кривдники залишають образливі коментарі під публікаціями жертви в соціальних мережах — навіть якщо це не пов’язано з роботою. Це може відбуватись у відкритих акаунтах, але навіть якщо такі дії відбуваються в межах внутрішньої мережі компанії — це все одно є тролінгом.
Імітація керівників або клієнтів: Це, мабуть, один із найнебезпечніших видів булінгу. Мені доводилося пережити таку ситуацію особисто, і я можу підтвердити, наскільки сильно вона підриває довіру та почуття безпеки на роботі.
У компанію може прийти новий працівник, і тоді хтось із колег, які працюють там довше, вирішує “пожартувати” — імітує керівника, щоб змусити новачка виконати певну роботу, ввести його в оману або надати йому дезінформацію, що збиває з пантелику.
Саме тому компанії мають ставитись до всіх співробітників однаково уважно та гідно. Такий вид кібербулінгу найчастіше здійснюється через електронну пошту, і жертва зазвичай перебуває в стані плутанини та невпевненості у своїх діях.
Яким би не був метод, мета або спосіб дій зловмисника, правда полягає в тому, що врешті-решт усе це негативно впливає на працездатність жертви. Це може призводити до тривалих психологічних проблем. Кібербулінг становить загрозу не лише для психічного здоров’я, а й для загального добробуту працівників, безпеки на робочому місці та міжособистісних стосунків. Окрім психологічних ризиків, таких як тривожність, стрес, панічні атаки, підвищений тиск і проблеми зі сном, булінг може серйозно підірвати професійні досягнення жертви.
Наслідки кібербулінгу
Кібербулінг на робочому місці має чимало негативних наслідків як для продуктивності працівників, так і для ефективності роботи. Прямо чи опосередковано, він створює негативну атмосферу, яка призводить до стресу, небажаного тиску та міжособистісних конфліктів, що виникають через неефективну міжособистісну комунікацію. Наприклад, образливий лист, надісланий одним працівником іншому, підриває командний дух і бажання працювати разом. Як наслідок — менше командної роботи та зниження загальної ефективності співробітників.
Очевидно, що якщо працівник не відчуває себе в безпеці на робочому місці чи в межах організації, його результативність страждає. Постійний стрес не дає змоги розкрити потенціал і працювати на повну силу.
Які ще наслідки кібербулінг може мати для компанії?
Зниження концентрації: Унаслідок булінгу працівник втрачає здатність зосереджуватись. Йому стає дедалі важче звертати увагу на деталі, як він робив раніше, і в роботі з’являються безглузді помилки. Це призводить до поганої результативності, емоційного вигорання і, в деяких випадках, до серйозних помилок, які можуть коштувати йому місця або навіть зруйнувати кар’єру.
Невпевненість у прийнятті рішень: Якщо людина не впевнена в собі — як вона може бути впевнена в будь-чому іншому? Якщо жертва не може озвучити проблему або її голос ігнорують, і не вживають заходів, вона починає сумніватися в кожному своєму рішенні. Звичайні задачі здаються їй неймовірно складними.
Неефективність: Якщо працівник, який раніше все встигав і йшов додому раніше за інших, раптом починає насилу справлятися навіть із повсякденними завданнями — це сигнал! Можливо, причина особиста, але висококваліфіковані фахівці зазвичай не дозволяють стороннім проблемам впливати на їхню роботу настільки. Продуктивність жертви знижується через вимушене відволікання на проблеми булінгу.
Втрата самоповаги: Дуже часто, коли ми стикаємося з агресією і не можемо або не наважуємось себе захистити, ми починаємо втрачати віру в себе та свої можливості. Саме тому жертви кібербулінгу часто почуваються безпорадними й поступово втрачають самоповагу та впевненість у собі.
Як зупинити кібербулінг
Жертви кібербулінгу не лише втрачають мотивацію до роботи — вони ще й змушені витрачати дорогоцінний час на боротьбу з цією серйозною, але небажаною проблемою. Часто працівник намагається знайти підтримку всередині компанії, аби впоратись із цькуванням.
Деякі компанії мають політики, які покликані забезпечити безпечне робоче середовище, однак більшість фірм досі не готові ефективно реагувати на кібербулінг. У таких випадках працівники змушені шукати способи уникати агресора як у професійному, так і в особистому контексті.
Часом жертви витрачають години, фантазуючи або плануючи, як вони дадуть відсіч кривднику. Але на практиці ці зусилля рідко дають результати — замість полегшення приходить лише розчарування. Один зі способів протидії — це завчасне управління кіберзагрозами та запобігання інцидентам. У цьому допоможуть CSPM-рішення, які забезпечують комплексну безпеку цифрового середовища.
Кібербулінг може викликати ізоляцію та психологічну травму. Відчуття безпорадності часто призводить до дезорієнтації та труднощів у роботі. Ці наслідки можуть бути довготривалими і серйозно вплинути на професійне життя постраждалого. Іноді все доходить до того, що люди змінюють роботу або повністю відмовляються від найманої праці, щоб розпочати власну справу.
Якщо ви стали жертвою кібербулінгу і вам потрібно відпочити від людей, щоб покращити психічне здоров’я — зробіть це. Якщо ж ви замислюєтесь про новий етап у житті — ось як можна запустити онлайн-бізнес або нарешті розпочати власний бренд одягу. Сьогодні є безліч можливостей для тих, хто незадоволений своїм поточним місцем роботи. Але найголовніше — не дозволяйте кривдникам зламати вас.
Велику роль у боротьбі з кібербулінгом відіграє відділ кадрів та керівництво компанії. У світлі пандемії, як менеджер або HR-фахівець, ви можете допомогти команді, впровадивши програмне забезпечення для моніторингу віддаленої роботи, яке дозволяє відслідковувати продуктивність співробітників і своєчасно виявляти тривожні сигнали.
Такі інструменти можуть підказати, що з найрезультативнішим працівником щось не так — і ви встигнете зреагувати до того, як проблема поглибиться. До того ж, численні інструменти для роботи в онлайні покращують комунікацію та співпрацю ще на ранніх етапах — і можуть запобігти появі булінгу.
Особливо важливо боротися з кібербулінгом зараз, коли більшість працівників працює віддалено. Через збільшену залежність від онлайн-засобів для виконання майже всіх робочих завдань, проблема цькування в цифровому просторі стала ще актуальнішою.
Тож давайте разом зупинимо кібербулінг ще на початковій стадії та створимо здорове й доброзичливе робоче середовище для кожного.
Як захистити себе від кібербулінгу на роботі
Зупинити кібербулінг на робочому місці — це не лише про реагування після інциденту, а й про проактивний захист та профілактику. Жертви цькування часто намагаються тримати професійний рівень, водночас долаючи емоційне вигорання та шукаючи способи протистояти кривдникам або уникати їх. Розчарування, яке виникає через відсутність підтримки, може бути нищівним — воно підриває мотивацію та гальмує професійний розвиток.
Попри те, що політики багатьох компаній поступово вдосконалюються, більшість організацій усе ще не встигають за темпами цифрових змін. У сучасному світі, де цифрова комунікація стала основною формою взаємодії, вкрай важливо мати дієві стратегії самозахисту. Ось кілька практичних порад, як убезпечити себе і зміцнити свої позиції:
- Захистіть свою онлайн-присутність: Посильте налаштування конфіденційності в соціальних мережах і не публікуйте особисту інформацію, яка може бути використана проти вас. Чим менше відкритих даних — тим менше шансів стати мішенню.
- Фіксуйте інциденти: Якщо ви стали свідком або жертвою кібербулінгу — обов’язково ведіть документацію. Зберігайте листування, робіть скріншоти, фіксуйте дати та дії. Ці докази можуть знадобитися при зверненні до HR або для захисту своїх прав.
- Користуйтесь функціями блокування та скарг: Не вагайтеся заблокувати кривдника або поскаржитися на образливу поведінку адміністраторам платформи чи представникам HR. Це один зі способів припинити переслідування.
- Визначайте особисті межі: Чітко розмежовуйте професійне і особисте спілкування. Не бійтеся ввічливо, але твердо позначати ці межі, якщо хтось їх порушує — у чатах, електронних листах або під час особистої взаємодії.
- Знайте свої права та ресурси: Ознайомтесь із політикою компанії щодо кібербулінгу та дізнайтесь, які ресурси підтримки доступні. Все більше HR-відділів працюють над профілактикою та інформуванням, тож не соромтесь звертатися по допомогу.
У міру того, як дистанційна робота стає нормою, усвідомлення ризиків і вжиття превентивних заходів — ключ до створення поважної й безпечної атмосфери. І пам’ятайте: якщо токсичне середовище на роботі стає надто виснажливим — зробіть паузу й подбайте про ментальне здоров’я. Ви заслуговуєте на безпечне і підтримуюче робоче середовище. Дбаймо разом про культуру поваги та довіри й зробімо кібербулінг на роботі справжнім табу.
Add comment